Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (7) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Пілюйко Н$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 6 Представлено документи з 1 до 6 |
|||
| 1. | 
Пілюйко Н. В. Вплив вегетативної нервової системи на перебіг захворювань сечовивідної системи у дітей [Електронний ресурс] / Н. В. Пілюйко // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2010. - Вип. 39. - С. 80-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2010_39_19 | ||
| 2. |
Пілюйко Н. В. Ефективність санаторно-курортного лікування у дітей із рецидивуючими бронхітами [Електронний ресурс] / Н. В. Пілюйко // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2010. - Вип. 39. - С. 84-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2010_39_20 | ||
| 3. | 
Пипа Л. В. Вплив санаторно-курортного лікування дітей школи-інтернату на їх психологічні та соматичні параметри [Електронний ресурс] / Л. В. Пипа, А. В. Філик, І. Л. Лук'янович, Н. В. Пілюйко, М. П. Мурдид, Ю. М. Лисиця, Ж. Ф. Астахова, В. М. Заморока // Современная педиатрия. - 2014. - № 3. - С. 33-39 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2014_3_9 Мета роботи - дослідити вплив на психоемоційний стан вихованців школи-інтернату з порушеннями дихальної системи психофармкорекції та санаторно-курортного лікування. Під спостереженням знаходилися 40 дітей віком 10 - 14 років. Усім дітям проводили дослідження тривожності, виснажливості психічних процесів, самооцінки стану та лабораторно-інструментальні дослідження. 20 дітей одержували фармакологічну підтримку ноофеном протягом 15 днів. У підлітків із сімейною депрівацією, які мали дихальні розлади у вигляді псевдоастматичних та астматичних нападів, виявлено ознаки розвитку психосоматичних (виразна тривога, виснажливість психічних процесів, знижена самооцінка) та функціональних порушень. Проведені реабілітаційні заходи зменшили хворобливі прояви у 72 % досліджуваних. Доповнення реабілітаційних заходів ноофеном показало крашу відповідь на лікування. Дані психологічних досліджень підтверджувались змінами у загальному аналізі крові, дихальних пробах, ЕКГ. Висновки: комбінація реабілітаційних заходів з фармакологічною корекцією ноофеном суттєво ефективніша, проте потребує продовження курсу лікування, оскільки повного відновлення порушених функцій за період дослідження не було досягнуто. | ||
| 4. |
Пипа Л. В. Динаміка психоемоційного стану вихованців школи-інтернату в санаторії "Південнобережний" (м. Алупка) [Електронний ресурс] / Л. В. Пипа, Н. В. Пілюйко, М. В. Мурдид, Л. О. Добровольська, Ж. Ф. Астахова, Ю. М. Лисиця, О. В. Войт // Современная педиатрия. - 2012. - № 8. - С. 157-159. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2012_8_32 Мета роботи - дослідити особливості психоемоційного стану вихованців школи-інтернату та його зміни під впливом санаторно-курортного лікування в санаторії "Південнобережний" (м. Алупка). Під спостереженням перебувало 40 дітей - вихованців інтернату віком 10 - 14 років. Засоби реабілітації у санаторії включали клімато-, бальнео-, гало-, фіто-, ароматерапію та масаж. До початку лікування у санаторії та після його вивчався психологічний стан дітей за допомогою тесту диференціальної самооцінки функціонального стану (САН), тесту Спілбергера та методики розрахунку по Крепеліну в модифікації Щульте. У дітей встановлено помірну та високу тривожність, яка поєднувалася з декларованим гарним самопочуттям і настроєм, надмірною активністю. Водночас середні показники "Самопочуття" (5,7), "Активності" (5,3) та "Настрою" (6,8) методики "САН" свідчили про недооцінку дітьми власного стану, нерозуміння того, що з ними відбувається, зниження критики до оточуючої дійсності, оскільки свій стан вони оцінювали в більшості випадків, як норму. Перебування в реабілітаційному закладі дозволило загалом зменшити тривожність з високої до помірної, що призвело до покращання самопочуття, збільшення активності та реальнішої оцінки свого настрою у 53,3 % досліджуваних. У 13,3 % досліджуваних спостерігалося погіршення стану зі збільшенням реактивної тривожності, що свідчило про наявність зміни ситуації і реакцію дитини на неї. | ||
| 5. | 
Пипа Л. В. Комплексний підхід до раннього виявлення тривожних станів у дітей підліткового віку [Електронний ресурс] / Л. В. Пипа, Н. В. Пілюйко, А. В. Філик, Ю. М. Лисиця, П. В. Пілюйко, І. В. Томіч, І. В. Колесник, Ю. О. Тарнавський // Перинатология и педиатрия. - 2017. - № 3. - С. 87-92 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2017_3_19 Мета роботи - вивчити психологічний стан підлітків. Обстежено 82 підлітки. Середній вік - 14 років. Хлопці - 48,94 %, дівчата - 51,06 %. З метою оцінки психологічного і соматичного здоров'я підлітків проведено анкетування та заповнення загальноприйнятих шкал. Використано анкету оцінки стану здоров'я школяра, шкалу "Термометр", тест оцінки настрою, тест шкільної тривожності Філіпса і тест Спілберга. З метою дослідження характеру впливу родини на дитину проведено тестування батьків за допомогою тесту Барга - Століна. Викладачам запропоновано опитувальник "Карта спостережень Стотта". При опитуванні дітей встановлено, що у 72 % сформована помірна та висока особистісна тривожність, на тлі якої до 91 % готові бурхливо відреагувати на подію; 42 % - відчувати страх при перевірці знань, 39 % вказували на страх самовираження, 30 % - на страхи та проблеми у стосунках із педагогами; 16 % - на погіршене самопочуття, 21 % - на знижену активність, 11 % - на знижений настрій, що в сукупності (48 %), з високою вірогідністю, вказує на ознаки депресії; у 29 % дітей відбувається формування дезадаптивних розладів. При опитуванні батьків встановлено, що дорослі поводяться авторитарно щодо власних дітей, створюючи суворі дисциплінарні рамки, майже завжди нав'язують свою волю або, навпаки, контроль над діями дитини практично відсутній. Відчувають до дитини загалом негативні почуття: роздратованість, злість, ненависть, вважають дитину невдахою, не вірять в її майбутнє, низько оцінюють її здібності. 25 % батьків вважають, що діти їм "заважають" у житті і трудовій діяльності. 40 % дітей підліткового віку з повних сімей відчувають сімейну депривацію. За спостереженням учителів, у 78 % досліджуваних підлітків виявлено ознаки дезадаптації. Висновки: використання запропонованого "тривісьового" підходу (соціально-педагогічного, психологічного та медичного) створює можливість на доманіфестному етапі захворювання виділити групу "зони ризику", провести лікувально%профілактичні та реабілітаційні заходи. | ||
| 6. | 
Пипа Л. В. Особливості перебігу мультисистемного запального синдрому, асоційованого із СOVID-19, у дітей: від огляду літератури до власних клінічних спостережень [Електронний ресурс] / Л. В. Пипа, Н. В. Пілюйко, І. В. Одарчук, А. В. Філик, Н. О. Закутня, Н. О. Кабачинська, І. Е. Гурніцька, В. С. Лисик, З. І. Ковтун, К. В. Якимишина // Актуальна інфектологія. - 2021. - Т. 9, № 3. - С. 31-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2021_9_3_7 Сучасні дані свідчать про те, що під час глобальної пандемії COVID-19 діти хворіють менше, ніж дорослі, і у більшості з них перебіг безсимптомний або з легкими симптомами. Однак з квітня 2020 року у США та Європі почали фіксувати випадки захворювання дітей, у яких розвинувся тяжкий запальний синдром, що тимчасово пов'язаний із SARS-CoV-2. У цих звітах хоча і відмічалася клініка, подібна з іншими педіатричними синдромами, такими як хвороба Кавасакі (KD), шоковий синдром хвороби Кавасакі, синдром активації макрофагами та шоковий токсичний синдром, але це був новий синдром, що характеризувався цитокіновим штормом з підвищеними маркерами запалення та типовим клінічним перебігом. Клінічні характеристики - більший середній вік, ніж при KD, більша частота ураження серця та шлунково-кишкових симптомів, менша частота коронарних аномалій. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |